1. Словник української мови в 11 томах

ідолянин

ІДОЛЯ́НИН, а, ч., рел. Те саме, що ідолові́рець; поганин, язичник.

[Парвус:] Що ж до мене, я ідолянам не вступаю з шляху (Л. Укр., II, 1951, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідолянин — див. ідолопоклонник Словник чужослів Павло Штепа
  2. ідолянин — ідоля́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ідолянин — -а, ч., рел. Те саме, що ідоловірець; поганин, язичник. Великий тлумачний словник сучасної мови