ідіоматика
ІДІОМА́ТИКА, и, ж.
1. Сукупність ідіом якої-небудь мови, твору.
Він [В. І. Ленін] особливу увагу звертав на передачу в перекладах особливостей синтаксису, стилю та ідіоматики оригіналу (Мовозн., VII, 1949, 30).
2. Вчення про ідіоми.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідіоматика — ідіома́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ідіоматика — -и, ж. 1》 Сукупність ідіом якої-небудь мови, твору. 2》 Вчення про ідіоми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ідіоматика — ідіома́тика 1. Сукупність ідіом будь-якої мови. 2. Розділ мовознавства, що вивчає ідіоми. Словник іншомовних слів Мельничука