ідіоматика

ІДІОМА́ТИКА, и, ж.

1. Сукупність ідіом якої-небудь мови, твору.

Він [В. І. Ленін] особливу увагу звертав на передачу в перекладах особливостей синтаксису, стилю та ідіоматики оригіналу (Мовозн., VII, 1949, 30).

2. Вчення про ідіоми.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіоматика — ідіома́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ідіоматика — -и, ж. 1》 Сукупність ідіом якої-небудь мови, твору. 2》 Вчення про ідіоми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ідіоматика — ідіома́тика 1. Сукупність ідіом будь-якої мови. 2. Розділ мовознавства, що вивчає ідіоми. Словник іншомовних слів Мельничука