1. Словник української мови в 11 томах

ідіотський

ІДІО́ТСЬКИЙ, а, е. 1 Такий, як в ідіота (у 1 знач.).

В Лашкуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна… (Стельмах, І, 1962, 589);

Ідіотське обличчя.

2. розм. Дурний, безглуздий.

— Ідіотська задача! Чого вас там вчать! Він з злістю одкинув задачник і піднявся сердитий та збентежений вкрай (Коцюб., II, 1955, 369);

А ще більше хотіла б Софія і взагалі не бути ніде похованою, якось обминути їхні ідіотські склепи (Гончар, Таврія, 1952, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотський — ідіо́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ідіотський — -а, -е. 1》 Такий, як в ідіота (у 1 знач.). Ідіотське обличчя. 2》 розм. Дурний, безглуздий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ідіотський — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. ідіотський — Ідіо́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)