1. Словник української мови в 11 томах

ізводити

ІЗВО́ДИТИ, ІЗВО́ДИТИСЯ, ІЗВ’ЯЗА́ТИ, ІЗВ’Я́ЗУВАТИ, ІЗВ’ЯЛИ́ТИ, ІЗГАДА́ТИ, ІЗГА́ДУВАТИ, ІЗГАНЬБИ́ТИ, ІЗГА́РЯЧУ, ІЗГАСА́ТИ, ІЗГА́СНУТИ, ІЗГИ́НУТИ, ІЗГЛЯ́НУТИСЯ див. зво́дити, зво́дитися, зв’яза́ти і т. д.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізводити — ізво́дити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ізводити — ізводитися, ізв'язати, ізв'язувати, ізв'ялити, ізгадати, ізгадувати, ізганьбити, ізгарячу, ізгасати, ізгаснути, ізгинути, ізглянутися див. зводити, зводитися, зв'язати і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізводити — ПІДВО́ДИТИ (допомагати встати комусь або примушувати зробити це); ЗВО́ДИТИ (ІЗВО́ДИТИ рідко), ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ). — Док.: підвести́, звести́ (ізвести́), підня́ти (підійня́ти). Словник синонімів української мови