1. Словник української мови в 11 томах

ізолінія

ІЗОЛІ́НІЯ, ї, ж., спец. Лінія, що сполучає на карті або діаграмі точки з однаковими кількісними показниками (тиску, температури тощо).

Сині та червоні жилки— то були кордони на ізолінії (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізолінія — ізолі́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ізолінія — -ї, ж., спец. Лінія, що сполучає на карті або діаграмі точки з однаковими кількісними показниками (тиску, температури тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізолінія — ізолі́нія (від ізо... і лат. linea – лінія) лінія на географічних картах, вертикальних розрізах, графіках, що з’єднує точки з однаковими значеннями певної величини, напр. тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), температури (ізотерми) тощо. Словник іншомовних слів Мельничука