іконний

ІКО́ННИЙ, а, е. Прикм. до ікона.

Мініатюри характеризуються живописною і реалістичною манерою малюнка, яка дуже відрізняється від стилізації іконного письма (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 528).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконний — іко́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. іконний — -а, -е. Прикм. до ікона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іконний — Іко́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. іконний — Іконний, -а, -е Иконный. МВ. IІI. 91. Словник української мови Грінченка