іконостасик

ІКОНОСТА́СИК, а, ч. Зменш. до іконоста́с.

Тепер камера мала інший вигляд: столи були винесені, дірява підлога вимита, вишкрябана, брезенту посеред камери не було, а на його місці стояв маленький іконостасик (Вас., І, 1959, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконостасик — іконоста́сик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. іконостасик — -а, ч. Зменш. до іконостас. Великий тлумачний словник сучасної мови