ільм

ІЛЬМ, а, чол. (Ulmus scabra, Mill). Високе дерево родини в’язових із цінною деревиною, поширене в Європі.

Старий ільм, розколовшись, упав на верхів’я лип (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 66);

Ільм часто зустрічається в дібровах, утворюючи з дубом змішані насадження (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ільм — ільм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ільм — -а, ч. Високе дерево родини в'язових із цінною деревиною, поширене в Європі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ільм — І́льм, -му м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140. Словник української мови Грінченка