ілюзорно
ІЛЮЗО́РНО. Присл. до ілюзо́рний.
Він.. уявляв собі післявоєнний світ з якоюсь млосною невиразністю, бачив його дещо ілюзорно (Гончар, III, 1959, 429).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ІЛЮЗО́РНО. Присл. до ілюзо́рний.
Він.. уявляв собі післявоєнний світ з якоюсь млосною невиразністю, бачив його дещо ілюзорно (Гончар, III, 1959, 429).