1. Словник української мови в 11 томах

ілюмінація

ІЛЮМІНА́ЦІЯ, ї, ж. Яскраве освітлення з Застосуванням кольорових огнів, світлових написів, зображень і т. ін. з нагоди якого-небудь свята, перемоги.

Погода чудесна, ілюмінація готується грандіозна (Коцюб., III, 1956, 321);

В святкові дні на вулицях і площах Києва, на фасадах будинків та корпусах промислових підприємств спалахнуть різноколірні вогні ілюмінації (Веч. Київ, 30.ІV 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ілюмінація — ІЛЮМІНАЦІЯ – ЕЛІМІНАЦІЯ, ЕЛІМІНУВАННЯ Ілюмінація, -ї, ор. -єю. Яскраве різнобарвне освітлення вулиць, будинків тощо; розфарбування контурів на картах, планах. Елімінація, елімінування, книжн. Виключення невідомих із системи рівнянь. Літературне слововживання
  2. ілюмінація — рос. иллюминация (від латин. illuminatio — освітлення) — 1. Яскраве різнобарвне освітлення вулиць, будинків. магазинів тощо. 2. Засіб світлової реклами, переважно зовнішньої. Eкономічна енциклопедія
  3. ілюмінація — ілюміна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. ілюмінація — -ї, ж. Яскраве освітлення з застосуванням кольорових вогнів, світлових написів, зображень і т. ін. з нагоди якого-небудь свята, перемоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ілюмінація — ілюміна́ція (від лат. illuminatio – освітлення) 1. Яскраве різнобарвне освітлення вулиць, будинків тощо. 2. Розфарбовування контурів на картах, планах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ілюмінація — Ілюміна́ція, -ції, -цією; -на́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ілюмінація — (лат. — сяйво) 1. Мистецтво барвистого оформлення стародавніх рукописів (манускриптів), їх ілюстрування мініатюрами. 2. Оформлення садово-паркових композицій нічними феєрверками, які здійснювались з приводу важливих державних подій... Архітектура і монументальне мистецтво