1. Словник української мови в 11 томах

ілюстративний

ІЛЮСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. Який є ілюстрацією (у 2-4 знач.) чого-небудь, признач. для ілюстрування чогось; наочний, зображальний.

Через брак — в умовах евакуації — відповідних матеріалів у словнику [1948 р.] відсутня потрібна ілюстративна частина (Рильський, III, 1956, 66);

Не можна заперечувати наявності чітко виражених у фільмі [«Тарас Шевченко»] ілюстративних елементів (Укр.. кіномист., III, 1959, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ілюстративний — ІЛЮСТРАТИВНИЙ, ІЛЮСТРАЦІЙНИЙ – ІЛЮСТРОВАНИЙ Ілюстративний, рідше ілюстрацій-ний. Який є ілюстрацією, призначений для ілюстрування: ілюстративний матеріал, ілюстративна графіка. Ілюстрований. 1. Дієприкм. Літературне слововживання
  2. ілюстративний — ілюстрати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ілюстративний — -а, -е. Який є ілюстрацією (у 2-4 знач.) чого-небудь, признач. для ілюстрування чогось; наочний, зображальний. Великий тлумачний словник сучасної мови