іменно

І́МЕННО: От і́менно, розм.— саме так, атож.

— Безсердечний ти! — Ні, мамо.. Невже ви таки справді думаєте, що мені легко, — от іменно, як кажете, — повз самий двір пройти! (Головко, II, 1957, 577).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іменно — І́менно: — саме [53] Словник з творів Івана Франка
  2. іменно — Власне, властиво, атож, саме, а саме, як-то, якже, авжеж Словник чужослів Павло Штепа