іменно
І́МЕННО: От і́менно, розм.— саме так, атож.
— Безсердечний ти! — Ні, мамо.. Невже ви таки справді думаєте, що мені легко, — от іменно, як кажете, — повз самий двір пройти! (Головко, II, 1957, 577).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me