1. Словник української мови в 11 томах

іменований

ІМЕНО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до іменува́ти.

∆ Імено́ване число́, мат.— ціле число разом із зазначенням найменування тих одиниць, з яких воно складається.

5 олівців, 3 метри, 37 грамів — іменовані числа (Арифм., 1956, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іменований — імено́ваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. іменований — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. теп. ч. до іменувати. Іменоване число. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іменований — Імено́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)