1. Словник української мови в 11 томах

імжити

ІМЖИ́ТИ, ить, недок. Те саме, що мжити.

Ой у саду дрібен дощик імжить (Словник Грінченка);

— Он дивись! Я тільки подумав, і вже на них труситься брильянтова роса, неначе труситься порох або імжить сніжок (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імжити — імжи́ти дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. імжити — -ить, недок. Те саме, що мжити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імжити — I. МРЯЧИ́ТИ (про густий дощ, мокрий сніг — падати дуже дрібними краплями), МЖИ́ЧИТИ (ІМЖИ́ЧИТИ), МЖИ́ТИ (ІМЖИ́ТИ), СЛЬОТИ́ТИ розм., СІ́ЯТИ розм., СІ́ЯТИСЯ розм., ПОРОШИ́ТИ розм., МИГИ́ЧИТИ діал., ГЕ́МЗИТИ діал. Мрячив холодний дощик (П. Словник синонімів української мови
  4. імжити — Імжи́ти, імжи́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. імжити — Імжити, імжу, -жиш гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Мет. 270. Ой на горі сніжок імжить. н. п. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка