імлисто
ІМЛИ́СТО. Присл. до імли́стий.
Надвечір третього дня на півдні імлисто окреслилися кам’яні хвилі турецького берега (Тулуб, Людолови, II, 1957, 230);
// у знач. присудк. сл.
Імлисто і душно в маленькому залі Від диму й солодкого чаду парфум (Бажан, Роки, 1957, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me