імлисто

ІМЛИ́СТО. Присл. до імли́стий.

Надвечір третього дня на півдні імлисто окреслилися кам’яні хвилі турецького берега (Тулуб, Людолови, II, 1957, 230);

// у знач. присудк. сл.

Імлисто і душно в маленькому залі Від диму й солодкого чаду парфум (Бажан, Роки, 1957, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імлисто — імли́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. імлисто — Присл. до імлистий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови