імовірність
ІМОВІ́РНІСТЬ (ЙМОВІ́РНІСТЬ), ності, жін.
1. Абстр. ім. до імовірний 1.
Якщо перисті хмари з’являються після полудня або ввечері на західній стороні неба, то є велика імовірність утворення хмарного покриву і настання поганої погоди (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956, 118);
Імовірність гіпотези вченого про існування в космосі своєрідного велетенського лазера підтверджують експерименти московських фізиків (Вечірній Київ, 10.XII 1966, 4).
▲ Теорія імовірності — розділ математики, що вивчає закономірності, які випливають із великої кількості випадкових явищ, процесів.
Багато хто, мабуть, знає, що таке регулярні процеси.. Але є ще процеси і явища нерегулярні, випадкові. Їх закономірності нам невідомі. А знати їх необхідно.. І тут на допомогу приходить теорія імовірності (Наука і життя, 8, 1963, 6).
2. заст. Довірливість.
[Пан Стась:] Але бідні люди гірко одплатилися за свою імовірність (Степан Васильченко, III, 1960, 216).
Значення в інших словниках
- імовірність — [імоув'ірн'іс'т'] = ймовірність -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- імовірність — імові́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- імовірність — (ймовірність), -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до імовірний 1). Теорія імовірності. Теорія імовірностей — розділ математики, що вивчає способи обчислення імовірностей одних випадкових подій за імовірностями інших. 2》 заст. Довірливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- імовірність — ІМОВІРНІСТЬ — характеристика міри можливості випадкових подій, наближення валентності гіпотези до значення "істина"; при цьому ступінь І. визначається на континуумі від 0 до 1. Філософський енциклопедичний словник
- імовірність — Імові́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- імовірність — Імовірність, -ности ж. 1) Довѣрчивость. Ном. 9521. 2) Вѣроятность. Словник української мови Грінченка