1. Словник української мови в 11 томах

імперативність

ІМПЕРАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до імперати́вний 1.

Таких років [дванадцяти] людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом; авторитет батьків губить потроху свою імперативність (Мик., II, 1957, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імперативність — імперати́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. імперативність — -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до імперативний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови