1. Словник української мови в 11 томах

імператриця

ІМПЕРАТРИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до імпера́тор.

Поет [Т. Шевченко] відобразив основні, найістотніші риси в портреті імператриці (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імператриця — імператри́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. імператриця — -і. Жін. до імператор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імператриця — Імператри́ця, -ці, -цею; -ри́ці, -ри́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)