1. Словник української мови в 11 томах

імпет

І́МПЕТ, у, ч., заст. Сильний натиск, раптовий порив; сила.

Від заходу насувалася чорна хмара, душний вітер з імпетом бив об гори (Коцюб., І, 1947, 255);

Пан Кшивокольський.. в першім імпеті міг хапнутися до шаблі (Хотк., Довбуш, 1965, 38);

*У порівн. І враз мов імпетом що кинуло Дениса назустріч невідомому чоловікові (Гр., II, 1963, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпет — Запал, натиск, потяг, поштовх, розмах, рушій, удар, див. імпакт Словник чужослів Павло Штепа
  2. імпет — -у, ч., заст. Сильний натиск, раптовий порив; сила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імпет — і́мпет іменник чоловічого роду сильний порив рідко Орфографічний словник української мови
  4. імпет — Імпе́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)