1. Словник української мови в 11 томах

імпозантний

ІМПОЗА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний.

Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею. Імпозантна, достойна жінка, що могла мірятись в дискусії хоч би з ким (Коб., III, 1956, 556);

До кабінету увійшов високий на зріст, немолодий вже чоловік, надзвичайно імпозантної зовнішності. Сива голова, гарне обличчя, упевнений владний погляд, окуляри, хода, нарешті, крій костюма — все викривало в ньому людину столичну, мислячу, що живе в сфері високих інтересів (Довж., І, 1958, 441).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпозантний — Імпоза́нтний. Показний, значний, що викликає до себе повагу (СЧС, 176). Не будь сеїдумкиу представителя корони, то противники нового права виборчого [... Українська літературна мова на Буковині
  2. імпозантний — (вигляд) презентабельний, показний, солідний, статечний, поважний; (- фігуру) ставний, поставний, статурний. Словник синонімів Караванського
  3. імпозантний — Величний, показний, пишний, святочний, вражаючий, поважний, значний, див. презентабельний, солідний, порядний Словник чужослів Павло Штепа
  4. імпозантний — рос. импозантный (від фр. imposant — значний, величний) — показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами. Eкономічна енциклопедія
  5. імпозантний — імпоза́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. імпозантний — -а, -е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний, показний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. імпозантний — імпоза́нтний (від франц. imposant – значний, величний) показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. імпозантний — ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙ діал., ІМПОЗА́НТНИЙ книжн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙ книжн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. імпозантний — Імпоза́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)