імпотентний
ІМПОТЕ́НТНИЙ, а, е. Стос. до імпотенції.
Імпотентний стан;
// Хворий на імпотенцію.
Імпотентна людина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імпотентний — Безсилий, неспроможний, нездольний, недолуга, немічний, див. чахлий Словник чужослів Павло Штепа
- імпотентний — імпоте́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- імпотентний — -а, -е. Стос. до імпотенції. Імпотентний стан. || Хворий на імпотенцію. Великий тлумачний словник сучасної мови