імпотентний

ІМПОТЕ́НТНИЙ, а, е. Стос. до імпотенції.

Імпотентний стан;

// Хворий на імпотенцію.

Імпотентна людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпотентний — Безсилий, неспроможний, нездольний, недолуга, немічний, див. чахлий Словник чужослів Павло Штепа
  2. імпотентний — імпоте́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. імпотентний — -а, -е. Стос. до імпотенції. Імпотентний стан. || Хворий на імпотенцію. Великий тлумачний словник сучасної мови