1. Словник української мови в 11 томах

інакодумець

ІНАКОДУ́МЕЦЬ, мця, ч., книжн. Той, хто дотримується не таких поглядів, як усі інші.

— Чого ви так дивитесь на мене? Що я захищаю її? Я давно знаю, що найбільше в людях злорадства,— кинув він своїм інакодумцям (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інакодумець — Слово інакомислячий, одним з компонентів якого є активний дієприкметник теперішнього часу, краще замінити більш відповідним морфологічній системі живої української мови інакодумець: “Інакодумців... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. інакодумець — див. ІНОДУМЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. інакодумець — інакоду́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. інакодумець — -мця, ч., книжн. Той, хто дотримується не таких поглядів, як усі інші. Великий тлумачний словник сучасної мови