1. Словник української мови в 11 томах

індича

ІНДИЧА́, а́ти, с. Пташа індички.

Невеличка Катруся, бавлячись з індичатами, сама себе забавляла (Мирний, IV, 1955, 294);

Тут же [у пташнику] ходили тільки сріблясті цесарки з молодняком, ..довгошиї індички та незграбні на вигляд індичата (Крот., Сини.., 1948, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індича — індича́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. індича — -ати, с. Пташа індички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. індича — Гиндича́ і індича́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м індича́ і гиндича́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)