1. Словник української мови в 11 томах

індіанці

ІНДІА́НЦІ, ів, мн. (одн. індіа́нець, нця, ч.; індіа́нка, и, ж.). Загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів).

На естраді стоїть молода дівчина індіанка в своєму дикарському убранні (Л. Укр., III, 1952, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індіанці — -ів, мн. (одн. індіанець, -нця, ч.; індіанка, -и, ж.). Загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. індіанці — Корінні мешканці Америки; таку назву дав їм Х. Колумб, переконаний, що досягнув Індії; бл. 20 млн.; основні фізичні ознаки — монголоїди, аз. походження; внаслідок пристосування до різних природних умов серед і. Універсальний словник-енциклопедія