інкасатор
ІНКАСА́ТОР, а, ч., фін. Касир, скарбник, який здебільшого поза установою приймає та видає гроші або цінності.
Тоня.. встигла підійти до каси, коли контролерка вже підписала свої рахунки, а касирка завізувала мішок з грошима.— Невже не можна сьогодні прийняти вклад? — наполягала дівчина. — Для цього треба розпечатувати все заново, а зараз приїде інкасатор (Собко, Матв. затока, 1962, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкасатор — рос. инкассатор посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші з банків у каси великих підприємств, установ і організацій. Eкономічна енциклопедія
- інкасатор — інкаса́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інкасатор — -а, ч., фін. Посадова особа, яка приймає гроші від організацій, підприємств, фірм для здачі їх у банк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інкасатор — Інкаса́тор, -ра; -ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)