іновірний

ІНОВІ́РНИЙ, а, е, заст. Чужовірний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іновірний — інові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. іновірний — -а, -е, заст. Чужовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови