1. Словник української мови в 11 томах

інородець

ІНОРО́ДЕЦЬ, дця, ч. У дореволюційній Росії — офіційна назва представника неросійської народності, звичайно східної окраїни Російської імперії.

В отамана знову затіпалась щока.. І подумати тільки. Ще кілька місяців тому оцей нижній чин, до того ж — інородець, стояв би перед ним струнко (Головко, II, 1957, 533).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інородець — див. іноземець Словник чужослів Павло Штепа
  2. інородець — іноро́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. інородець — -дця, ч. У дореволюційній Росії – офіційна назва представника неросійської народності, зазвичай східної окраїни Російської імперії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інородець — Іноро́дець, -ро́дця; -ро́дці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)