1. Словник української мови в 11 томах

інститут

ІНСТИТУ́Т, у, чол.

1. Назва деяких вищих навчальних закладів і наукових установ.

З будівництва пішов учитися і тепер не без гордощів міг уже похвалитися тим, що він — студент розвідувального факультету політехнічного інституту (Олесь Донченко, II, 1956, 14);

Перед самою війною він закінчив середню школу і мріяв про художній інститут (Олесь Гончар, III, 1959, 240);

Медичний інститут; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук УРСР.

2. У дореволюційній Росії — закритого типу жіночий середній навчальний заклад для дітей дворян.

Умилася. А добрі люде Прибрали, в Київ одвезли У інститут (Тарас Шевченко, II, 1953, 14);

Батько хотів оддати її в гімназію або в інститут (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227);

Інститут шляхетних дівчат.

3. юр. Сукупність правових норм у якій-небудь галузі суспільних відносин.

Основне зло сучасного ладу Панас Мирний бачив в існуванні інституту приватної власності (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 374);

Інститут шлюбу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інститут — [інстиетут] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. інститут — Заклад Словник чужослів Павло Штепа
  3. інститут — рос. институт (від латин. institu-tum -устрій, установа) — 1. Сукупність норм права, що охоплює певні суспільні відносини. 2. Назва науково-дослідних установ, а також вищих спеціалізованих навчальних закладів. 3. Навчально-методичні установи системи підвищення кваліфікації спеціалістів. Eкономічна енциклопедія
  4. інститут — інститу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. інститут — інститу́т гуртожиток, заснований громадсько-просвітницькою організацією, у якому жили учні гімназій та шкіл (ст): Якраз перед роком Українсько-руське педагогічне товариство у Львові (пізніша “Рідна школа”) заснувало свій Інститут під покровою св. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. інститут — У, ч. Середній навчальний заклад. І скільки у вашому інституті на слюсара навчаються? * бурса, бурситет. Словник сучасного українського сленгу
  7. інститут — -у, ч. 1》 Назва деяких вищих навчальних закладів і наукових установ. 2》 У дореволюційній Росії – закритого типу жіночий середній навчальний заклад для дітей дворян. Інститут шляхетних дівчат. 3》 юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. інститут — інститу́т (від лат. institutum – устрій, установа) 1. Сукупність норм права, що охоплює певні суспільні відносини. 2. Назва науково-дослідних установ, а також вищих спеціалізованих навчальних закладів. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. інститут — Назва багатьох установ різного типу, особливо науково-дослідних і дидактичних, а також загальнокультурних, видавничих, добродійних і т.ін.; в європ. культурі першим і. вважається Александрійський Мусейон; в новий час характер і. Універсальний словник-енциклопедія
  10. інститут — Інститу́т, -ту, -тові, в -ті; -ту́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. інститут — Інститут, -ту м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333. Словник української мови Грінченка