1. Словник української мови в 11 томах

інсценізувати

ІНСЦЕНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Переробляти літературний твір для сцени або кіно.

Для учнівських самодіяльних гуртків інсценізує [С. Ва-сильченко] свої оповідання «Свекор», «Червоний вечір» («У жнива») та оповідання Франка «До світла» (Іст. укр. літ., II, 1956, 111);

Їй спадає на думку влаштувати вечір, присвячений Крилову, інсценізувати байки (Донч., V, 1957, 245).

2. перен. Те саме, що інсценува́ти 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсценізувати — Робити інсценізацію; (вияв протесту) режисерувати. Словник синонімів Караванського
  2. інсценізувати — інсценізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. інсценізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Переробляти літературний твір для сцени або кіно. 2》 перен. Те саме, що інсценувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інсценізувати — ІНСЦЕНУВА́ТИ недок. (влаштовувати що-небудь з метою введення когось в оману), ІНСЦЕНІЗУВА́ТИ, РОЗІ́ГРУВАТИ. — Док.: інсценува́ти, інсценізува́ти, розігра́ти. Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Шаукен розіграла перед усім аулом палку радість, кинулася йому на шию (З. Тулуб) Словник синонімів української мови
  5. інсценізувати — Інсценізува́ти, -зу́ю, -зу́єш = інсценува́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)