інтерв’ю
ІНТЕРВ’Ю́, невідм., с. Призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським або яким-небудь іншим діячем і т. ін.
Бліндаж. Записав газетяр інтерв’ю — Про дні бойові, про героїв плацдарму… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 328);
— Американський журналіст і фоторепортер брали у мене інтерв’ю, допитувалися, як потерпів Київ від окупації (Рибак, Час.., 1960, 191);
// Газетна стаття або передача по радіо, телебаченню, що містить виклад такої розмови.
Я своє «інтерв’ю» почну-таки з опису самого себе (Л. Укр., III, 1952, 744).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me