1. Словник української мови в 11 томах

інтерн

ІНТЕ́РН, а, ч. Лікар, відряджений на певний строк до лікарні для підвищення кваліфікації.

За ним ввійшло ще кілька чоловік. Це були професорові асистенти та ординатори й інтерни клінік інституту (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерн — 1. бурсак 2. лікар (молодий) Словник чужослів Павло Штепа
  2. інтерн — інте́рн іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. інтерн — -а, ч. Лікар, відряджений на певний строк до лікарні для підвищення кваліфікації. Великий тлумачний словник сучасної мови