інтерн
ІНТЕ́РН, а, ч. Лікар, відряджений на певний строк до лікарні для підвищення кваліфікації.
За ним ввійшло ще кілька чоловік. Це були професорові асистенти та ординатори й інтерни клінік інституту (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
інтерн —
1. бурсак 2. лікар (молодий)
Словник чужослів Павло Штепа
-
інтерн —
інте́рн іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
інтерн —
-а, ч. Лікар, відряджений на певний строк до лікарні для підвищення кваліфікації.
Великий тлумачний словник сучасної мови