1. Словник української мови в 11 томах

інтерпретатор

ІНТЕРПРЕТА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто інтерпретує, пояснює що-небудь; тлумач.

Франко був одним з глибоких знавців і інтерпретаторів творів французького романіста [Золя] (Укр. літ. критика.., 1959, 440);

Колектив франківців прагнув бути справжнім творчим інтерпретатором драматургії О. Корнійчука (Мист., 1, 1955, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерпретатор — Тлумач, див. товмач Словник чужослів Павло Штепа
  2. інтерпретатор — інтерпрета́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. інтерпретатор — -а, ч. 1》 Той, хто інтерпретує, пояснює що-небудь; тлумач. 2》 спец. Транслятор, який аналізує вихідний текст програми та виконує її пооператорно без попереднього перетворення програми в завантажний модуль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інтерпретатор — Комп'ютерна програма, яка тлумачить окремо кожну інструкцію мови програмування і одразу виконує її. Універсальний словник-енциклопедія
  5. інтерпретатор — ТЛУМА́Ч (той, хто витлумачує, пояснює щось), ТЛУМА́ЧНИК розм., ІНТЕРПРЕТА́ТОР книжн., ТОВМА́Ч заст. Патентований тлумач їх (снів) дід Кияшко в своїй фантазії не йшов далі трьох висновків: "далека дорога", "казенний дім" і "додому" (Ю. Словник синонімів української мови
  6. інтерпретатор — Інтерпрета́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)