інтерференція

ІНТЕРФЕРЕ́НЦІЯ, ї, ж., спец. Взаємне посилення або послаблення хвиль (світлових, звукових, електричних) під час накладання їх одна на одну.

До числа явищ, характерних для хвильових процесів, належить інтерференція хвиль, яка полягає в тому, що при взаємному накладанні двох хвиль може відбуватися підсилення й ослаблення коливань (Курс фізики, III, 1956, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерференція — інтерференція, род. інтерференції (від лат. inter – взаємно, між собою; лат. ferio – вдаряю, вражаю) явище накладання двох або більше когерентних світлових хвиль... Фізико-технічний словник-мінімум
  2. інтерференція — [інтеирфеирен'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. інтерференція — Интерференция — interference — Wechselwirkung, Beeinflussung, Interferenz — взаємне посилення або послаблення коливань (пружних, електромагнітних) у разі накладання їх одна на одну. Гірничий енциклопедичний словник
  4. інтерференція — Перетин Словник чужослів Павло Штепа
  5. інтерференція — (від лат. inter — між та ferio — бити) — накладення у просторі кількох звукових хвиль, внаслідок чого в різних місцях виникає підсилення або послаблення амплітуди хвилі, що виникла. Застосування І. в практиці музичного виконавства дає можливість створювати і підсилювати особливі акустичні ефекти. Словник-довідник музичних термінів
  6. інтерференція — інтерфере́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. інтерференція — -ї, ж., спец. Взаємне посилення або послаблення хвиль (світлових, звукових, електричних) під час накладання їх одна на одну. Інтерференція вірусів мед. — пригнічення одного вірусу іншим за змішаної інфекції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. інтерференція — інтерфере́нція [від інтер... і лат. ferens (ferentis) – той, що несе, приносить] взаємне посилення або ослаблення хвиль (пружних, електромагнітних) у разі накладення їх одна на одну. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. інтерференція — Накладання двох чи більше хвиль (напр., світлових, акустичних), що веде до підсилення (коли вони синфазні) або послаблення (протифазні) результуючої хвилі. Універсальний словник-енциклопедія