інтонаційний
ІНТОНАЦІЙНИЙ, а, е. Стос до інтонації.
Вірші поділяються на рядки, що являють собою окремі інтонацінні групи слів (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 93);
Ряд досліджень присвячено вивченню інтонаційної чутливості, такої важливої для музиканта (Рад. психол. наука , 1958, 15);
У виконанні актриси [Борисоглібської] цей образ відзначався багатством інтонаційних барв у діалогах (Минуле укр. театру, 1953, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтонаційний — інтонаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- інтонаційний — -а, -е. Стос. до інтонації. Великий тлумачний словник сучасної мови