інформативний
ІНФОРМАТИ́ВНИЙ, а, е. Який характеризується тим чи іншим ступенем інформативності.
Листування В І Леніна і О М. Горького до початку 1908 року мало в основному більш взаємно інформативний характер, тепер же [листопад 1911 р.] в листах Володимира Ілліча питання літератури і мистецтва ставляться в їхній органічній єдності з питаннями ідеологічної, політичної й тактичної діяльності більшовицької партії (Вітч., 4, 1974, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інформативний — Інформативний та інформаційний близькі звучанням, а значенням? А значенням різні. Інформативний – наповнений інформацією, певними відомостями. Інформативна стаття. Інформаційний – який опрацьовує, видає інформацію; довідковий. Інформаційний випуск новин. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- інформативний — ІНФОРМАТИВНИЙ – ІНФОРМАЦІЙНИЙ Інформативний. Наповнений інформацією, відомостями: інформативний виклад, інформативний характер, інформативна функція, інформативна перевантаженість. Інформаційний. Який містить, опрацьовує, видає інформацію; довідковий. Вж. Літературне слововживання
- інформативний — інформати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- інформативний — -а, -е. Багатий, насичений потрібною інформацією. || Який характеризується тим чи іншим ступенем інформативності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інформативний — Інформати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)