іній
І́НІЙ, і́нею, ч. Тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети; паморозь, наморозь.
З чорної дірки [вікна] виходила сиза пара, осідаючи на віконниці інеєм (Мирний, IV, 1955, 193);
Мороз береться, мабуть, дужче, бо вбрались в іній дерева (Забіла, У.. світ, 1960, 27);
// перен. Про сивину.
— Дарма що ото голова інеєм взялась,— додала Корніїха,— а на Центральній недавно так розбушувався, що дружинники й такого хотіли остригти (Гончар, Тронка, 1963, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іній — (тонкий шар льоду на предметах) паморозь. Словник синонімів Полюги
- іній — Заморозь, іней, намерз, наморозь, паморозь, повись, поморозь, приморозь Фразеологічні синоніми: сніговий пух Словник синонімів Вусика
- іній — [ін'ій і іин'ій] інеийу /іинеийу, ор. інеийеим /іинеийеим, м. (ў) інеийу/іинеийу Орфоепічний словник української мови
- іній — Наморозь, паморозь, приморозь Словник чужослів Павло Штепа
- іній — інею, ч. Тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети; паморозь, наморозь. || перен. Про сивину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іній — і́ній іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- іній — Осад кристалів льоду різної форми (голки, пера), що виникає на поверхні ґрунту внаслідок ресублімації водяної пари з повітря при темп. нижче 0°С. Універсальний словник-енциклопедія
- іній — І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок). Словник синонімів української мови
- іній — І́ній, і́нею, і́неєві, і́неєм; і́неї, і́неїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)