іоніт
ІОНІ́Т, у, ч., спец. Твердий природний або штучний матеріал, здатний до обміну іонами в розчинах електролітів.
Хорошою ілюстрацією чудових успіхів радянських хіміків є створення особливої різноманітності полімерних смол — іонітів (Наука.., 12, 1960, 12);
У іонітів дуже широкий діапазон застосування. Вони стали ефективними помічниками в медичній промисловості й лікувальній практиці (Рад. Укр., 14.III 1974, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іоніт — Ионит — ionite — Ionenaustauscher, Austauscher, Ionit, Basenaustauscher – запобіжна ВР VII класу, яка містить у своєму складі хлористий амоній і натрієву селітру. Гірничий енциклопедичний словник
- іоніт — іоні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- іоніт — -у, ч. Загальна назва речовин, здатних вступати в реакції обміну іонами при контакті з розчинами електролітів. Великий тлумачний словник сучасної мови