1. Словник української мови в 11 томах

іржавіння

ІРЖАВІ́ННЯ, рідше РЖАВІ́ННЯ, я, с. Поява іржі на якій-небудь поверхні; корозія.

Металеві деталі, відполіровані електрохімічним способом, набувають блиску і стійкості до іржавіння (Веч. Київ, 29.III 1967, 2);

Підраховано, що біля однієї третини заліза руйнується від корозії — ржавіння (Токарна справа.., 1957, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іржавіння — іржа́віння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. іржавіння — рідше ржавіння, -я, с. Поява іржі на якій-небудь поверхні; корозія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іржавіння — ІРЖА́ВІННЯ (РЖАВІ́ННЯ) (поява іржі на якій-небудь поверхні), КОРО́ЗІЯ. Металеві деталі, відполіровані електричним способом, набувають блиску і стійкості до іржавіння (з газети); Щоб зберегти метали від корозії... Словник синонімів української мови