іррадіювати
ІРРАДІЮВА́ТИ, ю́є, недок., спец. Поширюватися за межі безпосереднього джерела роздратування.
Процеси збудження і процеси гальмування в дітей легко іррадіюють, тобто поширюються по корі великих півкуль (Шк. гігієна, 1954, 55);
Основним симптомом холециститу є біль у правому підребер’ї, який часто іррадіює під праву лопатку (Лікар. експертиза.., 1958, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іррадіювати — іррадіюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- іррадіювати — -ює, недок., спец. Поширюватися за межі безпосереднього джерела роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови