іррадіювати

ІРРАДІЮВА́ТИ, ю́є, недок., спец. Поширюватися за межі безпосереднього джерела роздратування.

Процеси збудження і процеси гальмування в дітей легко іррадіюють, тобто поширюються по корі великих півкуль (Шк. гігієна, 1954, 55);

Основним симптомом холециститу є біль у правому підребер’ї, який часто іррадіює під праву лопатку (Лікар. експертиза.., 1958, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іррадіювати — іррадіюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. іррадіювати — -ює, недок., спец. Поширюватися за межі безпосереднього джерела роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови