ірреальний
ІРРЕА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що нереа́льний.
Ідеалістичну суть естетики символізму, що шукав.. за реальним — ірреальне, достатньо чітко висловив одному з своїх віршів Вяч. Іванов (Поезія.., 1956, 28);
Ірреальний план «Великого льоху» [Т. Шевченка] химерно переплітається з реальним, становлячи разом з ним складну й своєрідну єдність (Рад. літ-во, 2, 1961, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ірреальний — рос. ирреальный нереальне, те, що існує не в дійсності, а тільки в мисленні. Протилежне — реальний. Eкономічна енциклопедія
- ірреальний — ірреа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- ірреальний — -а, -е, книжн. Те саме, що нереальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ірреальний — ірреа́льний (від лат. irrealis – неречовинний) нереальне, те що існує не в дійсності, а тільки в мисленні. Протилежне – реальний. Словник іншомовних слів Мельничука
- ірреальний — НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙ книжн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗЕМНИ́Й підсил.; НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю. Словник синонімів української мови