1. Словник української мови в 11 томах

іррегулярний

ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що нерегуля́рний.

Іррегулярні війська.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іррегулярний — рос. иррегулярный неправильний, не підпорядкований певному положенню, порядку тощо. Eкономічна енциклопедія
  2. іррегулярний — іррегуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. іррегулярний — -а, -е, книжн. Те саме, що нерегулярний; не підпорядкований певному порядку. Іррегулярні війська. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. іррегулярний — іррегуля́рний (від лат. irregularis – неправильний) неправильний не підпорядкований певному положенню, порядку тощо; ¤ і-ні війська – війська, що не мають правильної постійної організації, певної системи комплектування, проходження служби й навчання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. іррегулярний — НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ (який здійснюється, діє, виконується не постійно, з перервами), ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ книжн., НЕСИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, СПОРАДИ́ЧНИЙ книжн. (який здійснюється, відбувається час від часу). Словник синонімів української мови