іскринка
ІСКРИ́НКА, и, ж. Зменш. до іскри́на.
На вершинах сосен міріадами холодних іскринок горіли сніжинки (Збан., Ліс. красуня, 1955, 57);
Ласточкін дивився на нього спокійно, лагідно, з посмішкою, але твердо, і десь у глибині зіниць блимали іскринки гніву (Смолич, V, 1959, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me