іскристо

ІСКРИ́СТО. Присл. до іскри́стий.

Сонце піднялося вже височенько і гаряче, іскристо обливало.. хлопчика (Мирний, І, 1949, 483);

Куди не кинь — Сніги, сніги блищать іскристо (Нех., Чудесний сад, 1962, 133);

Розжарілась [Наталка], щоки горять, а очі весь час сміються ясно, іскристо (Гончар, I, 1959, 33);

Іскристо і жарко Світиться воно [вино] (Воронько, Драгі.., 1959, 40).