іскритися
ІСКРИ́ТИСЯ, и́ться, недок.
1. Яскраво сяяти; виблискувати.
Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр., І, 1951, 126);
Іскриться море і грає, у сяєві міниться срібнім (Зеров, Вибр., 1966, 254);
Вгорі холодним сяйвом іскрилися зорі (Скл., Святослав, 1959, 255);
// чим. Сяяти, блищати від якого-небудь почуття (про очі, погляд).
Радістю зір твій іскриться (Сос., Щоб сади.., 1947, 82).
2. перен. Виявлятися яскраво, з особливою виразністю.
Любов і радість в їх очах Іскриться, виграє (Гірник, Сонце.., 1958, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іскритися — Іскріти, сипати іскрами; (вогнями) грати, загравати, виблискувати, яскріти|ся|; (- очі) блищати, сяяти, зоріти. Словник синонімів Караванського
- іскритися — див. горіти Словник синонімів Вусика
- іскритися — іскри́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- іскритися — -иться, недок. 1》 Яскраво сяяти; виблискувати. || чим. Сяяти, блищати від якого-небудь почуття (про очі, погляд). 2》 перен. Виявлятися яскраво, з особливою виразністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іскритися — бі́сики гра́ють (стриба́ють, рідше іскря́ться і т. ін.) в оча́х. Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному настрої. Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)... Фразеологічний словник української мови
- іскритися — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- іскритися — Іскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, -ря́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)