1. Словник української мови в 11 томах

іскрівець

І́СКРІВЕЦЬ, вця, ч. Революціонер, що належав до групи газети «Іскра», яку заснував В. І. Ленін у 1900 році.

Ленін закликав іскрівців перетворити кожний завод у фортецю робітничої партії (Біогр. Леніна, 1955, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іскрівець — -вця, ч., іст. Один із засновників, співробітників та розповсюджувачів нелегальної ленінської газети "Іскра". Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. іскрівець — і́скрівець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови