іспанці

ІСПА́НЦІ, ів, мн. (одн. іспа́нець, нця, ч.; іспа́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Іспанії.

З Константинополя сіло багато пасажирів. Французькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці, іспанки, грецькі попи (Коцюб., III, 1956, 348);

Так (Pont d’Espaqne) місток звуть, що провадить Від французів до іспанців (Л. Укр., IV, 1954, 155)