іспитовий

ІСПИТО́ВИЙ, а, е. Стос. до іспиту.

Віктор.. писав іспитовий диктант (Автом., В. Кошик, 1954, 292);

Двоє саперів вирядили Шостопалька на відчайдушне іспитове для нього бойове завдання (Ле, Клен. лист, 1960, 138);

Іспитовий період;

// Признач. для проведення іспитів.

З іспитової кімнати вибіг лютий кандидат (Фр., X, 1954, 86);

Іспитова комісія.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іспитовий — іспито́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. іспитовий — -а, -е. Стос. до іспиту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іспитовий — Іспито́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)