іспитовий
ІСПИТО́ВИЙ, а, е. Стос. до іспиту.
Віктор.. писав іспитовий диктант (Автом., В. Кошик, 1954, 292);
Двоє саперів вирядили Шостопалька на відчайдушне іспитове для нього бойове завдання (Ле, Клен. лист, 1960, 138);
Іспитовий період;
// Признач. для проведення іспитів.
З іспитової кімнати вибіг лютий кандидат (Фр., X, 1954, 86);
Іспитова комісія.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me