італійський

ІТАЛІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до італійці та Італія.

Італійська артистка вийшла й заспівала італійську арію з «Вільгельма Телля», а потім з «Лучії» (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312);

Просто перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею в стилі італійського Відродження (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 5);

Італійська мова.

Італійський страйк — страйк, під час якого робітники залишаються на підприємстві, але не працюють або вдають, що працюють.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. італійський — [італ’ійс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  2. італійський — італі́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. італійський — -а, -е. Прикм. до італійці таІталія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. італійський — Італі́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. італійський — Італійський, -а, -е Италіанскій. Левиц. Пов. 124. Словник української мови Грінченка