1. Словник української мови в 11 томах

ієрарх

ІЄРА́РХ, а, ч. Глава православної церкви (у князівстві, місті, державі).

У кожному великому давньоруському місті поряд з князем був високий ієрарх православної церкви: у Києві — митрополит, а в інших містах — єпископи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 479).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ієрарх — Те саме, що єпископ 2 Словник церковно-обрядової термінології
  2. ієрарх — ієра́рх іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ієрарх — -а, ч. Глава православної церкви (у князівстві, місті, державі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ієрарх — Ієра́рх, -ха; -ра́рхи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)