1. Словник української мови в 11 томах

ієромонах

ІЄРОМОНА́Х, а, ч., церк. Монах у сані священика.

Патріотичні почуття, щире бажання допомогти Вітчизні повернули ієромонаха Йоаникія Галятовського до актуальних питань сучасного йому життя (Рад. літ-во, 2, 1963, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ієромонах — 1. Звання, яке надають ієреєві, що прийняв чернече постриження; 2. Особа, яка отримала це звання Словник церковно-обрядової термінології
  2. ієромонах — ієромона́х іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ієромонах — -а, ч., церк. Монах у сані священика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ієромонах — Ієромона́х, -ха; -на́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)